Home Культура Міжнародний день рідної мови

Міжнародний день рідної мови

390
0

Щороку, 21 лютого, в усьому світі відзначається День рідної мови.

Історія цього свята бере свій початок від 21 лютого 1952 року, коли у Бангладеші було розстріляно студентів, які вимагали визнати бенгальську мову однією з державних мов країни, в той час, коли офіційною мовою була курдська, якою розмовляло лише 3% населення.

Саме після тих подій, ЮНЕСКО на пропозицію Бангладешу, проголосило 21 лютого 2000 року Міжнародним днем рідної мови. Відтоді його відзначають щорічно.

Оскільки з 6 000 розмовних мов світу близько половині загрожує зникнення, ЮНЕСКО прагне підтримувати мову як ознаку культурної приналежності особи. Окрім того, організація вважає, що вивчення іноземних мов та багатомовність є ключами до взаєморозуміння та взаємоповаги.

Народ, що не усвідомлює значення рідної мови для свого вищого духовного життя і сам її покидає й відрікається, виконує над собою самовбивство (Шафраник).

Мова є важливим елементом культурної свідомості. У ній передається історія народу, його світогляд, інтелектуальний та духовний рівень еволюції етносу. Немає мови – нема народу.

Спитай себе, дитино, хто ти є,
І в серці обізветься рідна мова;
І в голосі яснім ім’я твоє
Просяє, наче зірка світанкова.

З родинного гнізда, немов пташа,
Ти полетиш, де світу далечизна,
Та в рідній мові буде вся душа
І вся твоя дорога, вся Вітчизна.

У просторах, яким немає меж,
Не згубишся, як на вітрах полова.
Моря перелетиш і не впадеш,
Допоки буде в серці рідна мова.

Дмитро Павличко

Мова – це не просто спосiб спiлкування, а щось бiльш значуще. Мова – це всi глибиннi пласти духовного життя народу, його iсторична пам’ять, найцiннiше надбання вiкiв, мова – це ще й музика, мелодика, фарби, буття, сучасна, художня, iнтелектуальна i мисленнєва дiяльнiсть народу (Олесь Гончар).

Відберіть мову — і народ уже більше не створить її, нову батьківщину навіть можна створити, а мову — ніколи; вимерла мова в устах народу — вимер і народ.