Home Культура Святий Вечір: традиції та звичаї

Святий Вечір: традиції та звичаї

239
0

6 січня українці традиційно відзначають Святий вечір (Навечір’я Різдва Христового). Цей день шанують християни східного і західного обрядів, адже це одне з найважливіших родинних свят.

До цього свята завжди готувалися дуже серйозно і завчасно, а за день до Різдва, господарі до світанку починали готувати кутю, а також узвар, які вважалися Божої їжею, дотримуючись старовинного українського ритуалу. Дрова в печі запалювали «живим» вогнем – іскрою від кресала або тертя двох деревинок. Воду для їжі набирали до світанку. В той же час, пекли книш – хлібець для душ померлих родичів. Далі ставили в піч пісні пироги та продовжували приготування інших пісних страв.

У цей день всі члени родини повинні бути вдома. Також, не можна було сваритися чи не примиритися з ворогом. Ніхто не снідав і не обідав, хіба що малі діти.

Коли починало вечоріти, до хати вносили дідух (сніп жита) та сіно. Дідуха встановлювати у покуті, а сіно клали на стіл під скатертину та на підлогу. Існувало повір’я, що коли люди заносили в хату дідух, то праведні духи і душі померлих родичів – присутні на Святій Вечері.

На стіл стелили дві скатертини. Першою накривали сіно на столі, на неї розкладали по кутах столу часник або чар-зілля. Зверху накривали другою скатертиною, на яку, в центрі столу, господар ставив книш, а господиня – коровай зі свічкою.

На столі в Святвечір завжди стояли дванадцять різних пісних страв. Зазвичай, крім куті та узвару, це були вареники, млинці, каша, борщ, рибні та грибні страви, голубці і пиріжки. Вечеря тривала протягом кількох годин. Потім господиня прибирала зі столу посуд, але кутя, узвар і ще деякі страви залишалися на столі для частування духів.

Свята Вечеря починалася молитвою з появою першої зірки, а закінчувалася співом колядок та даруванням подарунків усім членам сімейства. Люди не спали, святкували до самого ранку та не гасили свічок. А вранці, ще до світанку, ходили від двору до двору хлопчики-віншувальники, вітаючи господарів. Існувала прикмета, що цього ранку першим в будинок повинен зайти чоловік або хлопчик, це обіцяло удачу на весь рік. 

12 найпоширеніших пісних страв, кожна з яких має особливе значення.

Кутя – головна страва на Святвечір. Має глибокий символічний зміст і є символом вічності. Готують з пшениці, додаючи до неї мед, горіхи, курагу та родзинки.

Узвар або компот із сухофруктів, який є символом очищення душі і тіла (готується із сушених яблук, груш, чорносливу, родзинок, цедра з додаванням меду або цукру).

Вареники з капустою та вареники з картоплею, змащені олією, смаженою цибулею чи политі грибною підливою. Символізують ситість і достаток.

Голубці (з рису і грибів, з гречкою та рисом, картопляні). Символ єднання, миру та злагоди.

Тушена капуста з грибами (гриби, капуста, цибуля, морква, часник, олія, сіль та перець). Символ єднання.

Грибна юшка з вушками, що є символом роду та плодовитості (сушені білі гриби, морква, цибуля, борошно пшеничне, олія соняшникова, спеції).

Квасоля, яка є символом весни та відродження (квасоля, морква, цибуля, томатна паста, олія, спеції).

Оселедець – символ християнства.

Запечений короп, скумбрія чи інша риба.

Калач – обрядовий хліб із білого борошна, випечений у формі переплетеного тіста.

Пампушки – символ свята та солодкого життя (борошно, дріжджі живі, молоко, олія, цедра лимона, цукор, пудра, варення або мак).

Смачної куті і радісних свят!